вигукувати — ую, уєш, недок., ви/гукнути, ну, неш, док., перех. і неперех. Голосно викрикувати слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття … Український тлумачний словник
вигукувати — [виегу/куватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
вигукувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
покликувати — ую, уєш, недок., перех. і неперех. 1) Вигукувати час від часу; покрикувати. 2) Вигукувати що небудь із почуттям, хвилюванням. 3) Звертатися до когось, кликати кого небудь … Український тлумачний словник
галайкотіти — Галайкотіти: горлати, вигукувати (Ів.Фр.) [I] горлати, вигукувати [14] … Толковый украинский словарь
аукати — аю, аєш, недок. Вигукувати ау … Український тлумачний словник
ахати — аю, аєш, недок., розм. 1) Вигукувати ах , виражаючи здивування, захоплення, радість, горе, співчуття та ін. 2) Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу) … Український тлумачний словник
вигукнути — див. вигукувати … Український тлумачний словник
вигукування — я, с. Дія за знач. вигукувати … Український тлумачний словник
викликати — I в икликати див. викликати. II виклик ати а/ю, а/єш і рідко викли/кувати, ую, уєш, недок., ви/кликати, ичу, ичеш і рідко ви/кликнути, ну, неш, док., перех. 1) Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого небудь, з явитися в… … Український тлумачний словник